планування поняття мета характер планування в ринкових умовах господарювання види планів

Тема лекції: Планування у ринкових умовах господарювання. План лекції 5. Мета створення бізнес-плану. 6. Структура та логіка розробки бізнес-плану. Планування— процес формування цілей, визначення пріоритетів, засобів і методів їх досягнення на основі знань про закономірності функціонування різних господарських систем і обліку можливих змін умов господарювання. Можна також сказати, щопланування — це функція управління, що включає наступний комплекс робіт: аналіз ситуацій і факторів зовнішнього середовища; прогнозування, оцінка й оптимізація альтернативних варіантів досягнення цілей, сформульованих на стадії стратегічного маркетингу; розробка плану; реалізація плану.

Планування - це розроблення і встановлення керівництвом підприємства системи кількісних і якісних показників його розвитку, в яких визначаються темпи, пропорції і тенденції розвитку підприємства як у поточному періоді, так і на перспективу. Планування є центральною ланкою господарського механізму управління та регулювання виробництва. Планування, адміністративне управління та контроль за діяльністю підприємства в зарубіжній практиці визначають одним поняттям "менеджмент". Взаємозв'язок планування й управління можна уявити у вигляді схеми (рис. 6.1). Рис. 6.1. Взаємозв'язок планування

Форми планування й види планів. Тема 2. СИСТЕМА ПЛАНІВ ПІДПРИЄМСТВА. Контрольні запитання. На жаль, ні в теоретичному, ні в практичному аспекті робота з адаптації планування до ринкових умов господарювання проведена не була. Планування як інструмент управління було відкинуто, що зробило економіку некерованою. Багато господарників, вчені-економісти думають, що ринкові регулятори успішно заміняють планування. Однак автоматично цього не відбулося, і відбутися не могло. Вся історія розвитку економіки свідчить, що планування є потужним засобом управління на мікро- і макрорівнях.

- види планів ( плани виробництва; збуту; матеріально-технічного постачання; фінансовий план; плани виробничого відділення; плани дочірньої компанії). Рівень і якість планування визначаються наступними найважливішими умовами: компетентністю керівництва фірми на всіх рівнях керування; кваліфікацією фахівців, що працюють у функціональних підрозділах; наявністю інформаційної бази і забезпеченістю комп'ютерною технікою. Планування спрямоване на оптимальне використання можливостей фірми, у тому числі найкраще використання усіх видів ресурсів і запобігання помилкових дій, що можуть привести до

Головна мета планування - забезпечення ефективного функціонування та розвитку підприємства. Реалізація даної мети передбачає вирішення наступних завдань: - Передбачення ймовірних ринкових тенденцій і відповідна їм коригування напрямків розвитку діяльності підприємства; - Дослідження вимог споживачів і формування виробничої програми, орієнтованої на їх запити Принцип конкретності і вимірності планів означає, що підприємство в цілому і кожне його підрозділ повинен мати чіткі орієнтири для своєї господарської діяльності. Принцип маржинальності (граничних величин) припускає, що план повинен бути розрахований на досягнення максимально можливих результатів.

Найважливішою функцією управління підприємством є планування його діяльності. Планування являє собою процес визначення цілей, які підприємство передбачає досягти за певний період, а також засобів, шляхів та умов їх досягнення. Планування являє собою процес визначення цілей, які підприємство передбачає досягти за певний період, а також засобів, шляхів та умов їх досягнення. Перехід національної економіки України на ринкові принципи функціонування та розвитку обумовлює необхідність кардинальних змін в системі управління, в тому числі, в плануванні діяльності підприємства. В умовах колишньої командно-адміністративної системи одним із її наріжних каменів було жорстке директивне планування.

1.3. Система планування та види планів З погляду обов’язковості планових завдань розрізняють директивне та індикативне планування. Директивне планування – це процес прийняття рішень, які мають обов’язковий характер (силу закону) для об’єктів планування. Директивні плани мають адресний характер і відзначаються надмірною деталізацією. Директивність це принцип соціалістичного планування. Однак це не означає, що ринкові умови зовсім виключають директивне планування. Воно може бути

Передмова 1. Бізнес-планування у ринковій системі господарювання 2. Підготовча стадія розробки бізнес-плану 3. Структура, логіка розробки та оформлення бізнес-плану 4. Галузь, підприємство та його продукція 5. Маркетинг-план 6. Виробничий план 7. Організаційний план 8. Оцінка ризиків 9. Фінансовий план Додатки Додаток А. Навчальна програма курсу. Особливо при започаткуванні нового напряму, виду економічної діяльності чи створенні стратегічного підрозділу підприємства важливе значення відводиться розробці бізнес-плану як детального попереднього аналізу та прогнозу перспектив підприємницького проекту. Тема 1. Бізнес-планування у ринковій системі господарювання.

Тема работы: Планування розвитку діяльності підприємства у ринкових умовах по предмету Менеджмент. Размер: 63.53 КБ. Содержит 61694 знака, 5 таблиц и 0 изображений. .КУРСОВА РОБОТА . .з дисципліни Економіка підприємства .на тему Планування розвитку діяльності підприємства у ринкових умовах .Вступ .На даний момент в Україні

Планування — заздалегідь визначений порядок дій, які потрібні для досягнення поставленої мети. Планування — оптимальний розподіл ресурсів для досягнення поставленої мети. Слово «план» походить від латинського слова planum — площина, рівне місце. Спочатку цей термін використовувався на позначення креслення, що характеризує певну ділянку в масштабі площини. Потім його стали застосовувати для опису завдань, реалізація яких передбачає систему взаємозв'язаних дій, показників та розрахунків.

Система планування містить: — види планів; — об’єкти планування; — підсистеми управління плануванням, організаційного та інформаційного забезпечення планування, прийняття рішень. Директивні плани мають адресний характер і відзначаються надмірною деталізацією. Індикативне планування є антиподом директивного, тому що індикативний план не має обов’язкового для виконавця характеру. Більше того — директивне планування за ринкових умов практикується не тільки державою, але й самим бізнесом. А. Ільїн [34, с. 44] зазначає, що на мікрорівні при складанні перспективних планів використовують індикативне планування, а в поточних планах — директивне.

Методи та способи планування. Планування діяльності туристичного підприємства - одна з найважливіших функцій управління підприємством. Ресурсний метод планування (за можливостями), в якому враховуються ринкові умови господарювання та наявність ресурсів. Цей метод може застосовуватись за монопольного становища підприємства або за слабкої конкуренції. Цільовий метод (за потребами) передбачає планування, початковим моментом якого стають потреби ринку, попит на туристичний продукт (послуги).

Планування – це процес визначення цілей і завдань підприємства на певну перспективу та вибір оптимального шляху їх досягнення й ресурсного забезпечення. Результатом процесу планування є план, який завдяки використанню певних ресурсів та виконанню певних дій повинен забезпечити досягнення бажаної мети. Для ринкових умов господарювання об’єктивними є більш високі вимоги до рівня наукової обґрунтованості різних видів планів. Основними чинниками зростаючої ролі планування в умовах сучасного ринкового господарства є: - рухливість зовнішнього середовища Залежно від характеру цінностей предметом планування є такі види інвестицій: - реальні – довгострокові вкладення коштів у матеріальне виробництво

Найважливішим видом планування є стратегічний план, в основі якого лежить стратегія підприємства. Сполучення централізованого державного регулювання та децентралізованого приватнопідприємницького саморегулювання. Планування – це цілеспрямована діяльність суб’єктів господарювання, що передбачає визначення цілей підприємства на певну перспективу, оптимальних засобів їх реалізації та ресурсного забезпечення на основі інформації про організаційне середовище підприємства. 1. Місце фінансового планування в ринковій економіці визначається, в першу чергу, тим, що планування є однією з функцій управління, яка повинна забезпечити підприємству нормальне функціонування.

В умовах ринкової економіки під формальним плануванням розуміють свідомо організоване планування, що дозволяє за допомогою особливих методів одержати досить точні кількісні показники для прийняття управлінських рішень [23]. Ринкова (інкрементальна) концепція управління заснована на тому, що управління являється діяльністю господарюючого суб'єкта, в процесі якої проходить впорядкування його структурних елементів на основі ринкових механізмів регулювання господарських процесів.

План лекції. 1. Особливості прогнозування та планування в умовах ринкової економіки. 2. Об’єкт та суб’єкт планування та прогнозування. В залежності від характеру досліджуваних об’єктів визначають наступні види прогнозів: економічні, природних ресурсів, науково-технічні, демографічні і соціального розвитку. Планування – це процес підготовки управлінського рішення, який базується на обробці наявної інформації і містить конкретні цілі, визначає шляхи їх досягнення шляхом порівняльної оцінки альтернативних варіантів і прийняття найбільш ймовірного з них в очікуваних умовах. По формі і за змістом планування може бути директивним, індикативним і стратегічним.

Ресурсний метод планування, виділений за ознакою "Вихідна позиція для розробки плану", із урахуванням ринкових умов господарювання та наявних ресурсів може застосовуватись при монопольному становищі підприємства або при слабо розвинутій конкуренції. В залежності від сили ринкової влади підприємства застосовуються і різні принципи визначення кінцевого та проміжних значень планових показників. Проміжні та кінцеві (на кінець планового періоду) значення планових показників визначаються методом екстраполяції -- на основі динаміки цих показників в минулому, припускаючи, що темпи і пропорці

Основні поняття та положення теми: планування, організація, принципи, завдання. 1.Прогнозування – основа планування. Планування на сільськогосподарських підприємствах базується на системі об'єктивних економічних законів ринкової економіки. Завдяки плануванню встановлюють темпи і пропорції розвитку виробництва, які повинні забезпечити найвищу його ^ економічну ефективність. Планування – один із найскладніших видів розумової праці, притаманних людині. Успішність ефективність системи планування визначається рівнем її організації, яка включає такі структурні елементи: Плановий персонал, що сформований в організаційні структури

Тема 4. Система планування та бюджетування на підприємстві План. Планування, його цілі, принципи, види та методи. Бюджетування як інструмент оперативного контролінгу. Поняття про бюджет. Мета складання бюджетів. Система бюджетів на підприємстві, їх зміст та взаємозв’язок. Основні поняття. оперативний контролінг, бюджет, поточне планування, перспективне планування, державний бюджет, гнучкий бюджет, бюджет «з нуля», фіксований бюджет. Найважливішою функцією управління підприємством є планування його діяльності. Планування є процесом визначення цілей, що їх підприємство передбачає досягти за певний період, а також способів досягнення таких цілей. До основних функцій планування належать

Планування- вид, сфера діяльності органів керуванні підприємства по передбаченню майбутнього стану його економіки на основі обліку дій законів розвитку природи й суспільства, а також тенденцій розвитку підприємства, галузі й національної економіки. Процес планування складається у визначенні мети, який підприємство прагне досягти за певний період, а також способів, шляхів й умов досягнення. У закордонній літературі є ряд визначень планування, які відрізняються між собою, але, по суті, вони дуже схожі. Можна привести кілька прикладів