суспільно-історичні умови розвитку культури київської держави та галицько

1. соціально-економічний розвиток, культура Київської Русі Та галицько-волинської держави. 1. Політичний устрій. Київська Русь ІХ–Х ст. була ранньофеодальною монархією із своєю династією Рюриковичів. На чолі держави стояв великий київський князь, в руках якого зосереджувалась законодавча, виконавча, судова та військова влада. Також до функцій князя входили представницькі обов’язки на міжнародній арені. Він правив за допомогою власної дружини (війська) та удільних князів, які були родичами великого князя та мали досить широкі права на місцях.

Розвиток культури й освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави в 9-14 ст. Особливістю розвитку культури є переважання запозичення і творчого переосмислення візантійських традицій і канонів, хоча основою культури були місцеві елементи, властиві народному світорозумінню. Велика роль дохристиянського культурного середовища, домінування впливу християнства у культурі. Становлення власної державності сприяло культурному розвиткові наших предків. Освіта. За князювання Володимира Великого вже існувала школа для навчання дітей найближчого оточення князя. Відомо про школу при Софійському собо

Розвиток культури Київської Русі забезпечили як сприятливі географічні та кліматичні умови, так і розвинені міжнародні відносини з іншими державами, торговельні зв'язки тощо. Перша спроба прилучення Русі до християнського світу відбулася у другій половині IX ст. в період тяжіння братів Аскольда і Діра. Наприклад, між 818-825 рр. охрестився моравський князь Моймир; 831 р. - масове хрещення частини населення Моравії; 865 р. - охрещення болгар; 880-ті рр. - охрещення сербів і хорватів; 880 р. - охрещення чехів. Могутня ж Русь залишалась осторонь і шукала свій, особливий шлях. Християнство набуло поширення в Київській Русі за часів князя Ігоря та княгині Ольги через систему взаємин з греками.

Поняття та терміни:«історичні джерела», «археологічна культура»,«палеоліт», «мезоліт», «неоліт», «бронзовий вік», «ранній залізний вік», «ремесло», «колонізація». Розселення східнослов’янських племінних союзів. Утворення Київської Русі. Внутрішньо - та зовнішньополітична діяльність князів/ княгині: Олега, Ігоря, Ольги, Святослава. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Поширення писемності. Розвиток культури та освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Дати: 1056-1057 –створення Остромирового Євангелія.

Історичні передумови виникнення української культури та її періодизація. Глибокий гуманістичний зміст історії української культури, її значення для творчого самоусвідомлення багатьох поколінь українського народу в національному саморозвитку та світовій цивілізації зумовили об’єктивне перетворення її на цілісну систему духовного світу українців. Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства (IX – до сер. Галицько-Волинське князівство, яке знаходилося на крайньому заході, мало тісні культурні зв’язки з Угорщиною, Чехією і Балканами, сприймало, освоювало і переробляло елементи архітектури цих країн. Тут активно розвивається замкова архітектура.

Культура київської Русі Та галицько-волинської держави. План: 1. Матеріальна і духовна культура східних слов’ян. Передумови культури східних слов’ян.Основою культури Київської Русі була багатовікова самобутня культурна традиція східнослов’янських племен. У господарстві переважало підсічно-вогневе й орне двопільне землеробство. Для обробки землі застосовували плуг і соху, використовували тяглову силу волів і коней.

Га́лицько-Воли́нське князі́вство або Королі́вство Ру́сі (лат. Regnum Russiæ; 1199–1349) — південно-західне руське князівство династії Рюриковичів, утворене внаслідок об'єднання Волинського і Галицького князівств Романом Мстиславичем. Культура Галицько-Волинського князівства є складовою частиною культури Русі. При тому вона відчутно відрізняється від культури інших земель, маючи власні самобутні риси та оригінальність. Навіть після монголо-татарської навали впродовж століття Галицько-Волинська Русь не

Культура Київської Русі розвивалася на основі матеріальних і духовних надбань тих народів, що протягом попередніх тисячоліть заселяли нашу землю. Часті міграції населення, які відбувалися у стародавні часи на її теренах, сприяли жвавому культурному обміну між народами. Як свідчать археологічні, лінгвістичні та інші дані, цей процес почався задовго до виникнення першої держави під проводом Києва. Київська Русь вже успадкувала певну місцеву культуру тих східнослов'янських та неслов'янських племен, які складали етнічне ядро цього державного утворення (перш за все полян та древлян).

Велике значення для розвитку культури Київської Русі мало запровадження християнства. Християнство - одна з основних світових релігій, поряд з ісламом, буддизмом та іудаїзмом. Виникло у 1 ст. н.е. в східних провінціях Римської імперії як релігія рабів і поневолених мас. З часом вона зазнала значних змін, стала релігією правлячих класів, в деяких країнах - державною релігією. В 4-11 ст. у зв'язку з різними умовами існування і конкурентною боротьбою між римськими єпископами і константинопольськими патріархами стався розкол християнства на два напрямки - католицизм та православ'я. Цей розкол остаточно оформився в 1054 р. після поділу християнської церкви на західну (католицьку) і східну (православну).

2. Суспільно-перетворюючафункція — здійснюється через перетворення природи, суспільства та людини. Вона забезпечує засвоєння та перебудову світу і є засобом розвитку людського суспільства, лежить в основі культурно-історичного прогресу. При цьому зазначаються такі ознаки цивілізації, як: створення класів, держави, приватної власності, розподіл праці, урбанізація. Такий підхід був започаткований Ф. Енгельсом у праці «Походження сім’ї, приватної власності і держави». В історії української культури культурологи виділяють кілька періодів, тісно пов’язаних з історичними умовами формування української нації 2. Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства (Х – ХІІІ ст.).

4.2 Умови формування культури Київської Русі. Розвиток міст, торгівлі, ремесла, землеробства. Народна культура.Жвава господарська діяльність сприяла подальшій культурній еволюції тих племен, які мешкали біля Дніпра та його найбільших притоків. Помітно посилилася їх військова могутність, здатність об'єднати й очолити сусідів. Одним із таких центрів став Київ.

За Київської держави розпочався принципово важливий процес виділення науки в самостійну галузь духовної культури. Дуже важливими були зв'язки з Візантією — головною берегинею античної спадщини, майже втраченої в Західній Європі. Культура Галицько-Волинської Русі — одна з найяскравіших сторінок в історії української культури. Впродовж кількох століть вона, за словами М.Грушевською, залишалася головним резервуаром української державності та культури, виробленої київською добою. Це спричинило постання нової галицько-волинської культури, яка успадкувала традиції Київської Русі й увібрала у себе багато новацій сусідніх держав.

15. Культура Галицько-Волинського князівства. Галицько-Волинське князівство в силу свого географічного положення та історичної долі знаходилося під постійним впливом різних культур — європейського католицизму і православ'я та азійського китаєцентризму та ісламу. Це спричинило постання нової галицько-волинської культури, яка успадкувала традиції Київської Русі й увібрала у себе багато новацій сусідніх держав. Розвиток культури в Галицько-Волинському князівстві сприяв закріпленню історичних традицій Київської Русі. Протягом багатьох сторіч ці традиції зберігались в архітектурі, образотворчому мистецтві, літературі, у літописах та історичних творах.

Культура Київської Русі. Риси: -зв'язок з візантійською культурою-переважав. та культурами західноєвроп.держав ; -домінуючий вплив християнства; -на формування впливало дохристиянське середовище. Писемність. -кирилиця (43б) та глаголиця; -«черти і рези» (вирізьблювались на дереві). -руські письмена. Родина Святослава Похід олега в Царгород Андрій Первозванний. Культура Галицько-Волинського Князівства. Архітектура. -1.Успенський собор у Володимирі-1161-Мстислав Ізяславович.