суспільно політичний устрій січі 1734 1775

Останній період (1734–1775 рр.) в історії Запорозької Січі позначився з одного боку, помітним економічним піднесенням Запоріжжя, з другого — поступовим занепадом автономії Запорозької Січі і тих порядків, які були властиві їй у ранній період. Посилення феодально-кріпосницького і національного гніту в центральних районах України і відносний спокій на російсько-кримських кордонах сприяли народній колонізації Запоріжжя. У квітні 1775 року Г. Потьомкін виступив на засіданні імператорського уряду з проєктом ліквідації Запорозької Січі.

Нова (Підпільненська) (1734–1775). Після жорстокого зруйнування у 1775 р. Запорозької Січі російським царатом певен час існувала ще й Задунайська Січ (1775–1828). Запорозька Січ була обведена високими валами, на яких був частокіл і зруби, що на них ставилися гармати. Між валами була широка площа, на краю якої стояли курені, будинки, де мешкали запорожці. На Запорозькій Січі сформувався своєрідний суспільно-політичний устрій. Найвищим органом влади була січова (військова) рада. Головна функція ради полягала у реалізації колективної волі товариства, поняття якої посідало центральне місце в системі демократичних громадянських цінностей запорозької спільноти.

Державно-політичний статус Запорозької Січі в середині XVII-XVIII ст. зазнав значних змін. Рубіжною віхою еволюції Запорозької Січі та її політичних інституцій стала Хмельниччина. Змінилися роль і функції Січі в суспільно-політичному житті українського народу. У структурі організації політичної влади в Україні-Гетьманщині Запорозька Січ набула особливого автономного статусу. Цьому сприяли як особливості внутрішньополітичної організації Січі, так і постанови міжнародно-правового змісту.

Особливості управлінських структур Запорозьких Вольностей часів Нової Січі (1734-1775 рр.) Повернувшись у 1734 році під владу Російської імперії, і ставши одною з її складових, запорожці зіткнулись з певними труднощами управлінського характеру. З боку Росії дозвіл на повернення подавався як "высочайшее прощение", а тому обставлявся рядом вимог. Цi змiни стали вимагати й адекватних заходів по адаптації старого суспільно-політичного устрою Вольностей новим реаліям життя. Звинувачувати січову адміністрацію в цілковитій неспроможності надати новим реаліям життя нових суспільно-політичних форм у нас немає ніяких підстав.

У березні 1734 р. кілька тисяч козаків почали споруджувати Нову Січ (поблизу нинішнього с.Покровське Нікопольського р-ну Дніпропетровської області). За дозволом царського уряду січове військо зайняло запорозькі землі, що раніше належали Чортомлицькій Січі. Рішення про ліквідацію Січі було ухвалене на засіданні придворної ради при цариці Катерині ІІ 7 травня 1775 р. Для здійснення воєнної операції проти Запорожжя було мобілізовано значні військові сили. Їх основу складали частини 1-ї російської армії, що поверталися з російсько-турецької війни: 31 полк і 37 ескадронів (45000 чол.) під командуванням генерал-поручика П.А. Текелія. 4 червня 1775 р. з частиною війська Текелій оточив Січ.

Формування суспільно-політичного устрою Запорізької Січі. Адміністративна й судова влада. Український Історик > Історія України > 3. Нова історія України > Формування суспільно-політичного устрою Запорізької Січі. Адміністративна й судова влада. На Січ приходили добровольці, добровільно й брали обов’язок виконувати закони товариства. Але у Січі, як зрештою, і в будь-якій середньовічній державі, не було писаної конституції у сучасному розумінні цього слова. Запорізькі неписані закони, звичаєве право, маючи коріння у звичаях, йшли від самого життя, досвіду, оформляючи по суті вже існуючі суспільні відносини.

Запорозька Січ набула великого значення в розвитку історії України. Тільки в Січі українці мали державну владу і реалізували можливість створити такий суспільно-політичний устрій, який вважали найкращим. Кожен запорожець мав робити те, до чого його призначала козацька старшина. Запорозька Січ була поділена на курені. Курінь мав подвійне значення: - курінь - як будівля; - курінь - як адміністративна частина Січі. Курінь-будівля - це була велика, на 60, а то й більше людей хата, збудована з грубої деревини або вигорожена з плота, стіни котрої були вимащені зовні та в середині глиною. Світло захо

Запорозька Січ у козацькому державотворенні. Протягом давньої історії України в тією чи іншою мірою відбувалися контакти кочової і осілої цивілізації, в яких можна побачити попередників козаків. Археологічні та писемні джерела свідчать про постійне проживання за часів Київської Русі серед тюркомовних кочівників на півдні сучасної України багаточисельних волелюбних людей суто руського походження. На прохання гетьмана Д. Апостола у 1734 р. імператриця Анна Іоанівна дозволила запорожцям заснувати Нову Січ. 3 серпня 1775 р. Катерина ІІ підписала маніфест про ліквідацію Запорозької Січі. Суспільно-політичний устрій і право в Галичині, на Північній Буковині та Закарпатті. Формування держави. Законодавча діяльність.

Запорізька Січ - особлива форма української державності територія розташування, суспільно-політичний устрій. Запорізька Січ — суспільно-політична та військово-адміністративна організація українського козацтва, що склалася наприкінці ХV ст. — першій половині XVI ст. за дніпровими порогами у районі острова Хортиця. За свідченням Д.Яворницького, існували 8 січей: Хортицька (1556-1557), Томаківська (1563-1593), Базавлуцька (1593-1638), Микитинська (1639—1652), Чортомлицька (1652—1709), Кам'янська (1709—1711), Олешківська (1711—1734), Нова (Підпільненська) (1734—1775). Після жорстокого зруйнування у 1775 р. Запорозької Січі російським царатом певен час існувала ще й Задунайська Січ (1775-1828).

Його політичний та суспільно-економічний розвиток. Данило галицький Утворення Галицько-Волинського князівства. •4. Данило Галицький. Царський уряд проводив політику, спрямовану на обмеження автономного устрою Нової Січі. У 1734 р. Січ було підпорядковано кіївському генерал-губернатору. За метою посилення контролю за діяльністю запорожців у 1735 р. за 2 км. від Січі було збудовано Новосіченський ретраншемєнт, а у 1740 - 1750-х рр. цілий ряд фортець (Сокольська, Микитинська та ін.), в яких були розміщенні російські військові гарнізони.

Тема 6. козацтво у суспільно-політичній історії українського народу. Запорозька січ – зародок української державності. Зміст. Четвертий – 1676 – 1775 рр. – протекторат Росії, ліквідація Запорозької Січі. Після Люблінської унії розпочалась широка полонізація українських земель. Так, у 1569 р. була проведена ревізія земель у Волинському, Подільському і Брацлавському воєводствах, і король став масово роздавати польській шляхті землі на Київщині, Брацлавщині і Задніпров’ї, де панівними стали католицизм, польські мова і право.

Державний устрій Запорозької Січі. Далі варто звернути увагу на швидкий ріст козацтва в Україні спочатку XVІ ст., що як соціальна група далеко перевершило позначені йому державою рамки й у розпачливій боротьбі з феодалами продовжувало в організаційному, військовому й ідеологічному аспектах мінятися, розширюючи свою територіальну й соціальну базу. Найважливіші питання військового та політичного характеру розглядалися на засіданнях Військової ради. Підкреслимо такий факт: на Запорізькій Січі державна система народилася з військової організації, тому державні органи, адміністративно-територіальна система, посади були як військовими одиницями, так і державними [8, с.165].